Культура Аргентини

НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ, КУЛЬТУРА Незважаючи на неймовірне змішання етносів і культур, Аргентина - одне з найбільш "європеїзовані" держав континенту, примудрилася сформувати свою особливу культуру, схожу і не схожу на сусідні країни. Тут дуже багато вихідців з Британських островів, Німеччини, слов'янських країн, але практично не залишилося індіанців, лише невеликі ізольовані групи їх проживають на крайній півночі і півдні країни. Вплив різних етносів в місцевій культурі одночасно і добре помітно, і в той же час, коли розмова заходить про країну в цілому, національні відмінності зливаються в одне ємне поняття "аргентинець". Незважаючи на економічні катаклізми останнього часу, які сильно вплинули на рівень життя жителів цієї, колись найбільш успішній країни Південної Америки, аргентинці продовжують залишатися тими, ким вони завжди були - гордим і незалежним народом, буквально божевільним на своїй історії і своїй країні. Соціальна напруженість в країні за останні кілька років помітно зросла - економічні кризи початку XXI століття помітно диференціювали місцеве суспільство, несучи якийсь елемент паніки, особливо добре помітний у тих, хто приїхав в країну відносно недавно. Стало помітно більше жебраків і жебраків, настільки невластивих цій країні раніше, в містах стали виникати стихійні нелегальні поселення "Віллас". Збільшилася кількість маніфестацій і вуличних походів. Але в той же час добре помітно, з яким завидною завзятістю цей народ вибирається з кризи. І вже точно кризи не вплинули на одну з головних особливостей країни - неповторний місцевий темперамент. Аргентинці славляться своїм "латинським" темпераментом, однаково властивим як чоловікам, так і жінкам. При цьому відношення один до одного і до іноземців дуже уважне. Ввічливість тут, схоже, такий же звичай, як і слідування віянням моди або увагу до свого зовнішнього вигляду. Причому це не показуха, а цілком природна поведінка людей - навіть жебрак на паперті попросить монетку без притаманного таких випадків підлещування. А вже якщо зустрічаються добре знайомі люди, то посмішкам і взаємним компліментів несть числа. При зустрічі добре знайомі люди цілують один одного в щоку, малознайомі - вітаються по-європейськи за руку. Всі буквально схиблені на політиці і футболі, а також на те, яке враження вони залишають у співрозмовника. Деяка нав'язливість, особливо виявляється у взаєминах між статями, служить тут скоріше ритуалом, ніж дійсним бажанням будь-що-будь домогтися свого (не варто забувати і про властивою аргентинцям пристрасті до театру). До цього ж розряду досить легковажне ставлення місцевих жителів до своїх слів і обіцянок. Якщо справа стосується бізнесу, то тут ще можна (і потрібно) чекати бездоганного виконання даних обіцянок. Але що стосується повсякденного життя - тут вірити словам аргентинця не варто. Тим більше, що в потоці вивергає ними слів буває важко виокремити саме обіцянку або його умови. Та й запізнення на зустріч на півгодини-годину - цілком поширена практика. Самі аргентинці дуже образливі, але не злопам'ятні. Припинити сварку або компенсувати нібито нанесену образу можна тут же, на місці, приклавши мінімальні зусилля. Але в цьому питанні не варто перегинати палицю - гордість місцевих жителів і за себе, і за свою країну, часто цілком щира і серйозна. Навіть місцева мода, яка, як відомо, є сутність непостійна, для аргентинця предмет особливої гордості. Незмінним залишається його увагу до цього аспекту, і його турбота про свій зовнішній вигляд. Більшість аргентинців говорять тільки по-іспанськи. Причому в багатьох місцях в ходу різні жаргони і сленг, на кшталт буенос-айреському "люнфардо". Англійська розуміють тільки службовці готелів і деякі продавці великих магазинів, але і ті при кожній нагоді будуть переходити на рідну мову. Мови етнічних груп можна почути повсюдно, але частіше за все і тут все слова будуть рясно пересипати іспанськими. Встають аргентинці пізно, тому обідають і вечеряють теж пізніше звичного нам терміну. Обід зазвичай проходить близько 16: 00-18: 00, а вечерю - після 21:00, навіть в будні дні, причому більша увага приділяється саме вечері. Трапеза зазвичай проходить дуже статечно, з дотриманням якихось маленьких ритуалів (у кожної сім'ї вони можуть бути свої) і обов'язково супроводжується довгими бесідами "про все" - про політику, футболі, танго, сім'ї, бізнесі, погоді і так далі. Причому реальне з'ясування поглядів співрозмовника на ту чи іншу обговорювану проблему в цілому не так уже й важливо, головне - вміння показати себе і в рівній мірі - вислухати співрозмовника. Тут головне - не переходити певну межу, за якою аргентинець починає відчувати емоційний інтерес до обговорюваного питання. Тоді розмова може перетворитися в маленький мітинг, втім, такий же театральний, як багато емоції. СВЯТКОВІ ДНІ

1 січня - Новий рік
Березень-квітень - Великдень і великодні свята
4 квітня - День Мальвінських островів
1 травня - День праці
25 травня - річниця Травневої революції
20 червня - День національного прапора
9 липня - День Незалежності
17 серпня - річниця смерті генерала Хосе де Сан-Мартіна
12 жовтня - День Америк (День Колумба)
8 грудня - Свято Непорочного зачаття Діви Марії
25 грудня - Різдво