Готель Юлия, отель без категории

09 Січ 2025 Юлія Були в готелі одразу після Нового року. Розташування готелю- супер. Поряд підйомники+ багато колиб. Шумоізоляція ніяка в готелі. Нам ще дуже «пощастило», що з 5 днів не було 2 дні води. На питання наше: « А що водою?» , ми постійно чули, що вирішують проблему. Я розумію, що може статися все, але, якщо це одноразова акція, то всі ми люди, але двічі- пробачте. Якщо у вас така проблема є, то чого би не попередити заздалегідь? Компенсуйте якось такі моменти. Було запропоновано, що ми можемо піти в інший готель та прийняти десь там душ, ну, така собі перспектива на гірськолижному курорті. Їжа на трійку.Персонал на кухні дуже повільний, якщо прийшов пізніше 9, то чекай на виделки, тарілки та чашки. Баня була доволі непогана. Хочу сказати, що витягала весь цей сумбур дівчинка на барі, яка готувала смачні коктейлі і була завжди привітною. Підсумовую. Багато таких питань і в інших готелях, але, як показує практика, то на ці всі відгуки мало, хто звертає уваги, а хотілось би, щоб всі нюанси були взяті до уваги і вирішувались за дуже короткий термін. І якщо, щось у вас іде не так, як треба , то завжди можна компенсувати будь- які негаразди знижками чи якимись «плюшками»

22 Тра 2016 Віталій На Драгобраті були вже восьмий сезон. Цього разу запізно кинулись і в улюбленому місті все було зайнято. Оселились у «Юлії». Загальні враження дуже неоднозначні. Здавалось би, номер у нас був досить просторий як на двох, досить тепло (електричний конвектор відпрацьовує), вода гаряча завжди, є де сушити одяг, при зникненні електрики на Драгобраті – вмикають дизель-генератор, до підйомників недалеко, ну а про красу природи мовчу, бо то не є заслуга господарів. Досить привітний персонал, хоча Зоряна затиснена в якісь рамки, але то не її провина. Господарі позиціонують свій готель так, ніби у них він зірковий, з якимись непорушними правилами, а як на мене, таким досить невеличким садибам більш личить домашній прийом, коли ти знаєш господарів особисто, тобі раді і ти приїздиш як до добрих знайомих. Але то таке, обирати господарям, кого вони хочуть бачити: клієнтів чи гостей. Ще з великих плюсів, як для мене, то тенісний стіл. Так добре провів час. Незважаючи на втому від спусків, пограти в настільний теніс було дуже приємно. Тепер по проблемних питаннях. Коли ти приїздиш майже опівночі, а в тебе з порога після привітання одразу вимагають гроші то не є нормально. Ти ще й номера не бачив, зморений після півторадобової подорожі, да і взагалі куди ти подінешся до ранку, тим більше як мінімум за добу вже сплачено. І взагалі, на ніч гроші якось брати… Але це до розмови, гість я чи клієнт і до Зоряни жодної претензії. Ми розуміємо, що то вимога адміністрації (а є таке бажання, щоб то була не адміністрація, а привітні господарі). Також щодо сталого правила виселення до 12 дня. Все це нормально та вірно, але для великих готелів. Думаю, що в таких готелях мала би бути більш гнучка система. Насправді до Ясенів не так багато чого ходить. І досить велика кількість люду прибуває потягом Львів-Рахів і така ж кількість на ньому їде в бік Львова. Чому б для таких гостей не запропонувати інший час вселення-виселення. Тому тільки що є сталі правила? Чи просто нема бажання відслідковувати такі «дрібниці»? А ось реально куди діватись гостям? Останній день кататись теж є бажання. Я повинен винести кудись речі до катання, відкататись, помитись, посушитись, десь провести час до десятої вечора. Якось це не гостинно. Добре, що в передостанній вечір вдалось домовитись з Валентиною за додаткові гроші лишитись до вечора, інакше навіть не знаю як би це все виглядало. Та все це дрібниці, а от те, що перекреслює всі плюси, так це годування. Ні, насправді, я знаю що таке закарпатська кухня, да і наша українська кухня взагалі. Так ось те, що нам пропонували у Юлії то просто знущання з національної кухні, ну і просто з наших шлунків. Гості приїздять на Драгобрат не в карти грати, тобто витрачають досить багато енергії. За п’ять діб нам дали більш-менш нормальну їжу одного разу. Дуже мало м’яса, мало що взагалі смачне, порції досить скудні, виходиш з їдальні напівголодний. Одного дня взагалі, як знущання – пустий «капустнік». То був такий день, як я потім зрозумів, коли Олега не було в готелі. При чому я реально чув іншого дня, як чоловік поруч товаришу казав, що він наївся та все було смачно. Я був реально здивований. Але як на мене, то кухарів треба змінювати. При чому люди вони добрі, привітні, йдуть на зустріч, але, вибачте готувати не вміють, щоб не подумати нічого поганого.