Пам'ятки Львова

ПАМ'ЯТКИ

Церква Св. Миколая, XIII століття. Найдавніший пам'ятник монументальної архітектури міста. Перша згадка - 1292 р ще в княжу пору церква служила не тільки храмом, а й центром суспільно-політичного життя. В середині XVI століття в її присутності існувало Миколаївське братство. В результаті ґрунтовних перебудов пам'ятник не зберіг своїх початкових форм. Церква Св. Параскеви-П'ятниці. Один з найцікавіших пам'яток архітектури старого Львова, споруджений на кошти молдавського господаря Василя Лупол. В інтер'єрі - один з найстаріших іконостасів, створений львівськими художниками XVII століття, складається з 70 ікон.

Костел Св. Мартіна. Заснований в 1630 році для ордену кармелітів. При монастирі існував шпиталь для військових ветеранів. Костел Cв. Івана Хрестителя, XIV століття. Вважається храмом дружини Лева - угорської королівни Констанції. У 1887 році істотно реставровано в неороманском стилі. Костел Марії Сніжної, XIV століття. Заснований німецькими колоністами, які оселилися у Львові при князя Лева. Відновлення після пожеж в XVII століття і реконструкція 1888-92 рр. істотно змінили вигляд пам'ятника. Комплекс Монастиря Бенедиктинок, 1597-1616 рр. Включає: костел, монастирський будинок, в'їзні ворота в стилі бароко.

Преображенська церква. Перебудована в 1898 р з колишнього Трінітарський костел. Перша святиня відновленої у Львові Української Греко-Католицької Церкви. Вірменський собор, 1363-70 рр. Протягом століть собор оновлювався, добудовувався. Найстарша частина - східна, першої прибудовою стала аркада з південного боку. Реконструкція 1723 року надала будівлі бароковий вигляд. Остання реставрація була розпочата в 1908 році. Значну художню цінність собору становлять скульптурні групи XV століття "Увірування Фоми" і "Св. Софія з дочками". Кафедральний Собор, 1360-1479 рр. До кінця XVIII століття навколо костелу знаходилося кладовище з численними каплицями, які були розібрані. Залишилися тільки найцінніші.

Каплиця Боїмів, 1609-15 рр. Споруджена на замовлення Г. Боїма. Інтер'єр вражає багатством рельєфів і скульптурного декору. Високу художню цінність представляє скульптурна група "Пієта" роботи Я. Пфістера - видатний твір львівського мистецтва XVII століття. Каплиця Кампіанів, 1619 р Вбудована в північну частину костелу. Зводилася за участю П.Римлянин і В.Капіноса. Ззовні будівля має оригінальний архітектурно-структурний декор, в центрі - три рельєфу на євангельські сюжети.

Ансамбль Успенської церкви, XVI-XVII століття. Видатна пам'ятка ренесансної архітектури. Навколо нього гуртувалася православна громада міста. В середині XVI століття тут виникло Успенське братство, при якому діяли друкарня і школа. В ансамбль входять декілька пам'ятників. Успенська церква, в інтер'єрі - живопис XVII-XVIII століть, іконостас 1773 року, на вікнах - вітражі П.Холодного (20-30-і рр. 20 ст.). Каплиця Трьох Святителів поєднана з Успенською церквою в середині XIX століття. Каплиця споруджена на кошти К.Корнякта, висота пам'ятника 65 м, належить УАПЦ.

"Чорна Кам'яниця", 1588-89 рр. Найкращий зразок житлової ренесансної архітектури. З 1596 року будинок став власністю Я.Лоренцовіча, який відкрив тут одну з перших аптек у Львові, він же добудував третій поверх, а четвертий надбудований вже в 1884 році. Палац Корнякта, 1580 р Самое імпозантний будинок на площі Ринок, споруджене для багатого грецького купця. Фасад прикрашений фігурами лицарів, а портал - масками і гірляндами. У XVII-XIX століттях здійснені ґрунтовні перебудови і реставрації, які стерли початкові стильові риси пам'ятника. У дворі будинку знаходиться триярусна ренесансна аркада-лоджія (так званий Італійський дворик).

Площа Ринок. Архітектурний ансамбль, який займає особливе місце в цивільному будівництві Львова. За формою площа - квадрат розміром 142х129 м. У центрі - ратуша. Перша письмова згадка - в міських актах від 1381 року, коли згоріла дерев'яна будівля. У XV столітті споруджено нову ратуша, яка в 1826 році завалилася. Сучасна споруда зведена в 1827-35 рр. Після пожежі 1848 року відновлена в сучасному вигляді. Як історична пам'ятка, ратуша - свідок багатьох подій. У середньовіччі перед нею стояв стовп покарання. У 1564 році тут стратили молдавський землевласник Томша, а в 1578 г. - Іван Підкова. 1 листопада 1918 на ратушевой вежі піднято український синьо-жовтий прапор, а з 3 квітня 1990 року державний прапор України майорить над нею постійно. Оточують площу з чотирьох сторін 44 різних за часом і стилем (ренесанс, бароко, ампір) будинку. Всі вони в той чи інший час піддавалися перебудовам, реставраціям, надбудовувалися верхні поверхи. У підвалах і на перших поверхах багатьох будинків збереглися елементи готичної архітектури XV-XVI століть. Більшість кам'яних будинків мають стару планувальну структуру.

Будинок "Просвіти", 1763 р Одне з кращих споруд житлового будівництва в стилі бароко. В середині XIX століття будинок був куплений суспільством "Просвіта" і в ньому розташовувався ряд культурно-освітніх установ: управа "Просвещение", книжковий магазин НТШ, редакція і друкарня газети "Дело", журнал "Громадський голос". 30 червня 1941 року о цьому будинку проголошений Акт відновлення незалежності України.

Бернардинський Костел, 1600-30 рр. Базилікальною, оточений потужною оборонною стіною і монастирськими стінами. В інтер'єрі - численні дерев'яні вівтарі роботи львівських майстрів XVIII століття. Декоративна колона перед фасадом костелу поставлена в 1736 році на честь Св. Яна з Дуклі, покровителя ченців бернардинів. Зараз - церква УГКЦ.

Міський Арсенал, 1554-56 рр. Фортифікаційна споруда, під час нападу шведів в 1704 році був арсенал зруйнований, але через два роки відбудовано знову. Сучасна реставрація у 1979-81 рр. З 1981 року - музей зброї "Арсенал". Порохова Вежа, 1554-56 рр. Входила в систему фортифікації міста і слугувала для оборони підступів до міста зі східної сторони. Королівський Арсенал, 1639-43 рр. Споруджений на кошти польського короля Владислава ІV, в стилі бароко. З 1939 року - Львівський обласний державний архів.

Домініканський Костел, 1745-64 рр. Один з найбільших у Львові пам'яток бароко. В інтер'єрі - ряд цінних творів мистецтва: алебастрові надгробні пам'ятники XVI століття, мармуровий пам'ятник А. Гротгеру. Костел Єзуїтів, 1610-30 рр. Побудований в стилі чистого бароко італійського зразка. Одне з найбільших релігійних споруд міста (довжина 41 м, ширина 22,5 м, висота 26 м). Єзуїтська Колегія. Триповерхова споруда, перебудована з колишнього монастиря ченців цього ордену. При монастирі існувала єзуїтська школа, учнем якої на початку XVII століття був Б. Хмельницький, в XVIII столітті школу перейменували в академію. Зараз тут середня школа № 62.

Колишні Будинки НТШ, XIX століття, споруджені в стилі еклектики. У першому будинку містилася велика бібліотека, був музей. Тут працювали І.Франко, М.Грушевський, В.Гнатюк, М.Павлик, бували Леся Українка, Б.Грінченка, В.Стефаник, і багато інших письменників, вчених, громадських діячів. У другому будинку була друкарня, перебувала редакція "Літературно-наукового вісника", видавалися "Записки НТШ". З 1951 року будинок № 24 займає Інститут суспільних наук АН України.

Церква Св. Петра і Павла 1786 рік. Притвор з дзвіницею споруджено в 1798 році, іконостас - в 1862 році. Належить УАПЦ. Собор Св. Юра, 1744-1770 рр. Класичний зразок української барокової архітектури. Прикрашають собор скульптури Пінзеля. Навпроти собору знаходиться митрополичий палац, який оточують капітульні будинку (XIX століття) і огорожа з двома воротами, у дворі - дзвіниця. Головна святиня Української Греко-Католицької Церкви. У 1946 році храм переданий Російської Православної Церкви, в 1990 році повернуто українським католикам.

Головний корпус Університету, 1877-81 рр. Спочатку тут знаходився Галицький сейм. Вражає імпозантності фасаду: величний портик з колонами і лоджією, скульптурними алегоричними групами "Робота" і "Освіта" при вході, "Галичина, Вісла і Дністер" - на аттику. З 1920 року будинок передано університету.

Личаківський цвинтар. Існує з 1786 року. Територія в 40 га розбита на 86 полів, на яких знаходяться майже 3,5 тис. Пам'яток і композицій роботи відомих скульпторів і архітекторів. У 1991 році Личаківський цвинтар став історико-меморіальним музеєм-заповідником. Янівський цвинтар. Існує з 70-х років XIX століття. Територія 25 га поділена на 44 поля. На 31-му полі похований український художник М.Сосенко (1875-1920 рр.) І поет Богдан-Ігорь Антонич (1909-37 рр.), На 38-му - могили Українських Січових Стрільців, які полягли в боях за Львів у листопаді 1918 р Тут же похований генерал Г. Тарнавський (1859-1938 рр.), головнокомандувач УГА. Осквернені стрілецькі могили відновлюються товариством "Меморіал".